Нові тренди журналістики розслідувань зі США

Директор міжнародної організації Investigative Reporters and Editors Марк Горвіт розповів українським журналістам про тенденції розслідувальної журналістики та гучні американські викриття.Gorvit24-25 вересня в Києві відбулася конференція української програми партнерства в галузі мас-медіа організації IREX (Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів), у якій взяли участь іноземні експерти.

Одним зі спікерів став американський журналіст Марк Горвіт (Mark Horvit) — виконавчий директор міжнародної організації Investigative Reporters and Editors («Журналісти-розслідувачі й редактори», IRE) та викладач школи журналістики в Міссурі (м. Колумбія, Міссурі, США).

«Я багато подорожую й спілкуюся з іноземними журналістами, однак завжди дуже надихає зустрічати людей, які займаються розслідуваннями у значно важчих умовах, ніж ті, які ми маємо в США. Тому для мене честь бути тут», — зазначив він.

IRE — найбільша й найстаріша у світі організація (заснована 1975 року), яка представляє журналістів-розслідувачів. Вона має понад 5 тисяч членів по всьому світу, декількох — в Україні. Організація проводить освітні заходи для журналістів, надає їм необхідні для роботи ресурси та підтримку журналістської спільноти, просуває високі професійні стандарти та захищає права. Своєю місією IRE вважає сприяння відмінній якості розслідувальної журналістики, яка має важливе значення для вільного суспільства.

Марк Горвіт окреслив основні тенденції у сфері розслідувань, розповів про найгучніші журналістські викриття останніх років у США та дав декілька порад українським колегам.

Тенденції в сфері журналістських розслідувань

Спікер розповів, що IRE регулярно видає навчальні посібники з журналістики зі своєї теми. Раз у раз у перевиданнях публікує сформульоване її фахівцями визначення цього напрямку журналістської роботи: «Це журналістика, яка завдяки власному продукту та ініціативі викриває важливі питання, що їх окремі особи чи організації хотіли би приховати».

На початку діяльності IRE у США сталося кілька резонансних вбивств на ґрунті професійної діяльності журналістів. Зокрема, 2 червня 1976 року місцевий криміналітет підклав вибухівку в авто журналіста Дона Боллера в м. Фенікс (Арізона), через що репортер, який писав про організовану злочинність, загинув. Після цього стартував так званий Arizona project: IRE направила на півроку в Арізону групу з 30 журналістів різних штатів, щоб вони продовжили справу загиблого колеги. «Ідея полягала в тому, щоб показати мафії^ вона не зможе зупинити розслідування, вбивши журналіста», — пояснив пан Горвіт.

Ця модель застосовувалася в багатьох країнах світу при аналогічних випадках, зокрема й не так давно. Зараз стартував Khadija project, спричинений засудженням до ув’язнення азербайджанської журналістки-розслідувачки Хадіджи Ісмаїлової, яка писала про корупцію у вищих ешелонах влади країни.

За словами пана Горвіта, з економічних причин за останні 10 років багато американських редакцій скоротили свої штати взагалі й відділи журналістів-розслідувачів зокрема. В середині 2000-х років приблизно третина журналістських посад зникла. При цьому часто звільняли старших і досвідчених репортерів, тож потім редакції відчули брак досвіду.

«Тоді думали, що достатньо просто публікувати якісь матеріали онлайн — й аудиторія буде за ними заходити. Але десь у 2010-му все змінилося, медіа почали розуміти: щоб утримувати аудиторію й тим паче її збільшувати, вони мають надавати контент, якого потребують читачі і який вони ніде більше не можуть знайти», — зазначив спікер.

Розслідувальна журналістика забезпечує обидва ці запити. Тому почався зворотній процес: редактори американських ЗМІ знову почали активно наймати досвідчених журналістів-розслідувачів або навчати цієї справи своїх працівників.

«Але журналістику розслідування вирізняє те, що роботу генерує сам репортер, а не переповідає чиїсь слова чи висвітлює подію, використовуючи для цього три типи джерел: людей, документи та бази даних», — каже Марк Горвіт.

Пан Горвіт наголосив: існує міф, що розслідувальна журналістика вимагає тривалої роботи над матеріалом, копання в темі протягом кількох місяців, але тепер, за його словами, це не завжди так. У медіа стає поширеною практика, коли журналіст, працюючи над темою, видає розслідувальний матеріал частинами, як тільки дізнається щось нове. «Це так зване rolling investigation — розслідування в процесі. Це новий тренд, який має багато переваг над традиційною моделлю й залучає аудиторію, набуває розголосу й завдяки цьому журналіст може знайти нові джерела», — зазначив пан Горвіт.

Експерт зауважив ще дві тенденції в цій галузі: значне підвищення рівня відповідальності в телерадіомовників та збільшення ролі неприбуткових організацій.

Випадки гучних журналістських розслідувань у США

Прикладом гучного розслідування, яке отримало кілька престижних професійних премій, став проект The real Death Valley («Справжня Долина Смерті»), яким спільно займалися іспаномовний телеканал Telemundo і… телеканал погоди The Weather Channel. Журналісти дізналися від місцевих мешканців і міліції про те, що прикордонний патруль не поспішає рятувати нелегальних мігрантів, які гинуть від спеки й посухи, перетинаючи американсько-мексиканський кордон у Техасі. Автори розслідування викрили порушників завдяки аудіозаписам телефонних дзвінків від мігрантів, із моменту яких і до виїзду патруля минало багато годин.

«За кілька років було знайдено останки понад 400 мігрантів, проте до цього жодне з інформаційних агентств не розслідувало цих випадків і причин смерті», — зазначив пан Горвіт.

Ще одне розслідування стосувалося черг на медичну допомогу ветеранам американської армії VA in Crisis, яке здійснило виданняThe Republica. Журналісти викрили, що ветерани помирають в очікуванні базових медичних послуг у м. Фенікс, штат Вірджинія. А адміністрація Барака Обами публікує у відкритому доступі недостовірні списки черг на допомогу. Про це було написано декілька статей.

Марк Горвіт нагадав також про резонансний проект ICIJ Offshore Leaks Database Міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів (ICIJ), якому 2013 року джерело надало дані про понад 100 тис. засекречених компаній, трастів і фондів, котрі діють в офшорних зонах, а також 130 тис. осіб та 170 країн. За його словами, ця справа стала одним із найбільших спільних журналістських проектів, над яким працює близько сотні журналістів. Розслідування цих справ у кожній країні досі триває.

Резонансним стало також розслідування агентства Reuters щодо чорного ринку всиновлених дітей The Child Exchange. Журналісти знайшли відкриті спільноти в інтернеті, наприклад, групу в Yahoo Adopting-from-Disruption, де люди вільно домовлялися про передачу дитини незнайомим людям.

«З’ясувалося, що лише в одній із онлайн-груп дитину пропонували незнайомцям у середньому раз на тиждень протягом п’яти років. Більш ніж 70 % цих дітей було всиновлено з-за кордону (23 різні країни). Ці діти перебували в 34 різних штатах під час того, як їх усиновили», — зазначив Марк.

Він додав, що в цій справі його шокував не так сам факт існування чорного ринку, як те, наскільки відкрито це робилося: кожен міг приєднатися до розмови, але ніхто про це не повідомляв, у тому числі не помічав цього й уряд.

Техаське онлайн-видання KHOU розслідувало зловживання членів поліцейського департаменту контролю дорожнього руху в м. Х’юстон у Техасі, які підробляли штрафи. Адже задля розгляду кожного порушення офіцер, який виписав цей штраф, повинен прийти в суд — за це він за законом отримає надбавки до зарплати. Група поліцейських вирішили виписувати штрафи за порушення, яких не було, беручи свідками один одного. Журналіст Джеремі Рогальськи з’ясував за допомогою даних GPS, що в час виписування підозрілих штрафів поліцейський, який нібито їх виписував, перебував в іншому місці.

Запитання-відповіді

Під час секції запитань-відповідей головред запорізької газети «Суббота плюс» Богдан Василенко зауважив, що в Україні зараз фінансово невигідно займатися розслідуваннями: вони забирають багато часу й фінансів, однак не спричиняють резонансу в суспільстві через те, що існує багато прикладів корупції й розслідувальних проектів, до того ж фігуранти найчастіше не несуть ніякої відповідальності.

«Одного разу на конференції журналіст, я не пам’ятаю з якої країни, сказав — не жартуючи — що в його країні аудиторію здивує, якщо він зможе знайти чиновника, який не є корупціонером. В нього були такі ж переконання, як у вас: що він опублікує сотні розслідувань корупції, а люди просто дивитимуться на кожне з них як на чергове. Однак згодом обов’язково настає момент, коли певний випадок або неймовірно вразить усіх, або люди відчують — досить, з мене годі, і щось почне змінюватися», — зазначив пан Горвіт.

Що стосується економічної невигідності: пан Горвіт нагадав про модель rolling investigation. Такі розслідування мають ефект «сніжної кулі» й часом набувають більшого резонансу.

Керівника IRE також запитали про справи американських журналістів, які відмовлялися називати свої джерела в суді. Він зазначив, що така вимога є не в усіх штатах і випадків ув’язнень за це небагато. «Якщо навіть журналіста заарештовують, і він усе одно не каже джерело, за якийсь час його відпустять», — повідомив він.

Інше запитання стосувалося того, наскільки популярним у США є метод розслідування під прикриттям і наскільки така робота є законною.

Марк Горвіт розповів, що цей метод популярніший на ТБ, ніж у друкованих виданнях. За його словами, це радше питання етики, ніж закону. І кожен ЗМІ вирішує його по-своєму, згідно зі своїми стандартами роботи.

«Деякі медіа вважають, що їхній журналіст не має брехати щодо себе чи вводити в оману, однак якщо може непомітно потрапити кудись і ніхто його не запитає — це дозволено. А інші редакції вільно дозволяють журналістам створювати собі фіктивні документи й називатися іншими іменами. Дискусія насамперед у тому, наскільки суспільно важливою є матеріал, добутий таким чином. Варто водночас розуміти, що в деяких штатах заборонено навіть записувати людину на диктофон чи відео без її відома, тому там це нелегально», — відповів експерт.

Марк Горвіт запросив українських журналістів долучатися до спільноти IRE задля ефективної співпраці і розвитку власного професійного рівня.

За матеріалами: MEDIASAPIENS

Схоже ...